Життя після пандемії коронавірусу: особистісний та суспільний виміри.

2020 рік, без сумніву, запам’ятається усім появою та поширенням корнавірусу (COVID 19). Це захворювання охопило цілий світ, торкнулося кожної держави, заглянуло до осель багатьох людей незалежно від їхнього віку або статі, матеріальних статків чи расової, національної, етнічної, релігійної  приналежності. Масштаби, яких набула пандемія, дають підстави стверджувати, що це не лише медична проблема, але і економічна, і культурна, і соціальна. Численні медичні клініки по всьому світу зосереджені на пошуку вакцини від цієї хвороби. Уряди різних країн намагаються зменшити поширення захворювання, зокрема шляхом введення карантину. Поки що усі зусилля кинуті на боротьбу  та попри це, важливо не забувати про те, що життя триває, хоча і зазнає змін його якість.

Своє бачення та думки про це має наша учениця Лоза Юлія. Вона взяла участь у   конкурсі есе «Життя після пандемії коронавірусу: особистісний та суспільний виміри»,  проаналізувавши ситуацію, яка склалася у суспільстві, державі у зв’язку із появою корона вірусу та спробула явити яким буде життя після пандемії.  І, звичайно, була найкращою та  отримала перемогу, нагороджена дипломом за І місце.

Радимо прочитати  тут