✅ Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.
✅ Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.
✅ Поговори з тими, хто може розділити твої почуття. З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цього року. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт, групи підтримки.
✅ Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин...  
✅ Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?    
✅ Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.
У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів.  
Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.
✅ Заплануй додаткову підтримку на цей період.
Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі!