За ініціативи директора школи Володимира Володимировича Зінчука в рамках тижня мистецтв у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-гімназія» м. Горохова був проведений майстер –клас для вчителів образотворчого мистецтва освітнього округу  початкової ланки із Заслуженим працівником культури Парахіним Василем Григоровичем. Майстер традиційного народного мистецтва, ентузіаст відродження народної культури, засновник знаменитої художньої мистецької школи у селі Журавники В.Г.Парахін відтворює традиції волинської культури.

   Митець говорить: « В нас є колосальний рідний дух в народній культурі. Народна культура – то є коріння, то є основа, без якої не може нічого толкового бути»

  «Я працюю уже 40 або навіть і більше літ по відродженню…Справді, в наш народ Бог всадив колосальну мистецьку потенцію…»

  Усе, чого навчився і що пізнав, Василь Парахін намагається передати дітям. Спішить віддавати надбане, сіяти в дитячих душах те, чого вони не отримають ніде інде.

  «Якщо іти від душі, то можна прийти до якоїсь істини. А якщо ми будемо йти хтозна від чого, від сучасних хтось щось сказав, ті зробили те-то, а ті – ще щось там видали. То вийде нічого. А хаос – то страшна річ. Якщо світ буде заражений хаосом, це – брехнею, гріхом. Хаос – то гріх. Казав Господь при дереві лежить сокира. Якщо дерево не родить – його зрубають. Людина повинна знати, що все, що Богом створене, то з ним треба рахуватися, і що вона має дуже нікчемний розум. Тому я й працюю з дітками, тому що я бачу, що в тому є смисл.».

  Більше 20 років виповнюється колекції дитячих робіт, виставка якої проходить зараз у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-гімназія» м. Горохова. Ці малюнки, здебільшого, пишуться на звичайному картоні, за допомогою найзвичайнісіньких фарб – гуаші, акварелі. Із слів В.Г.Парахіна: «Але село – воно завжди було виразником самого природнього, самого що не є нефальшивого. Якщо людина живе в світі і вона… в кінці в неї стається душа, виходить, і зараз підтверджується багатьма речам, то кінцевий продукт, який виходить – якість душі. Для нормального розвитку душі треба, щоб душа приймала позитивну красу, не негативну. Бо негативну – то буде травму мати . І повинна віддавати.»

  Діти, які відвідали цю виставку, дивувалися щирому вираженні почуттів , простоті і  душевності художніх робіт. Василь Парахін намагається передати дітям усе, чого пізнав за своє життя, сіяти в дитячих душах любов до культури рідної землі. Він знає, що у кожній людині дрімає творець, тож потрібно розвивати і примножувати дитячі здібності.

 Найбільше Василь Парахін переживає за те, щоб його справа відродження мистецтва не затихла. Діти-гуртківці виростають, шукають такі шляхи у житті, які б приносили користь, на їхню думку, виправдовують сподівання своїх батьків. А народне малярство квітне поки що у роботах маленьких гуртківців з сіл Журавники та Стоянів. Одне покоління змінюється іншим.

  «Люди якісь…. Оглохли, не чують….оглохли, не чують, вони не думають, що справа вся не в кориті. І від народження, якщо ми будемо говорити про те лице України, думати, яке воно буде в перспективі, то треба цим займатись..»