«Тільки не мовчи… P.S. Вголос про психологічне насильство», приурочена до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»

 Чи замислювалися ви, чому так часто люди відчувають себе самотніми?

 Чому так нелегко дістаються почуття впевненості, самоповаги, радості?

 Саме ці два запитання стали ключовими та мотиваційними під час бесіди практичного психолога Пилипюк Тетяни Олександрівни з учнями 10-Г та 9-А класу. Зустрічі зі старшокласниками були приурочені Всеукраїнській акції «16 днів проти насильства» та проводилися 12 та 13 грудня під час тижня права у школі.

 Феномен психологічного насилля сьогодні є чи не найпоширенішим фактом. Світ, в якому так багато жорстокості та агресії диктує кожному з нас інші правила поведінки, які в свою чергу знижують рівень психологічної культури. В людини зникає відсутність відчуття власних «кордонів» та поваги до «кордонів» інших (партнерів, дітей, родичів). Тут і має місце одна з найболючіших форм насилля – психологічна.

 В ході запланованої дискусії, ми мали на меті підняти глибинні причини цієї проблематики. Ми намагались зрозуміти, чому і які саме слова можуть «ранити» і завдати болю. Ми відшукали основну суть таких насильницьких дій – підкорення волі іншої людини й руйнації її самооцінка.

 В ході дискурсу, оцінці свого минуло досвіду, учні змогли визначити форми психологічного насилля, серед яких виділили – агресія, заборони, контроль, засудження, погрози, залякування, приниження, ігнорування, дорікання, шантаж, лайка, маніпуляція, висміювання. Разом з ними, ми змогли розглянути і порівняти: які наслідки – фізичні чи психологічні є важчими для людини, яка переживає психологічне насильство.

 Не обійшли стороною і те,  як не стати жертвою та не відчути на собі наслідки психологічного насилля. Серед головних порад, ми виділили :

• Людина, яка любить, не змушуватиме вас плакати.
• Не ставтеся до криків чи проявів злості як до чогось прийнятного чи нормального.
• Ніколи не дозволяйте образи, словесні напади чи зневажливу поведінку.
• Ваша думка не менш важлива, ніж думка інших.
• Ніхто нікому не належить.
• Не виправдовуйте та не захищайте жорстоку поведінку.
• Не можна завжди пробачати.

 Важливість профілактичної бесіди, ми підкріпили переглядом відеоролика «Нейробіологічний експеримент в рамках кампанії «Говорити проти насильства», завдяки якому вкотре переконались, що про психологічне насильство не можна мовчати, про нього слід говорити, адже це рана, яка болить без синця.

Практичний психолог

Пилипюк Т. О.